Тема нинішнього фесту – «Внутрішня Україна», і це невипадково, адже вона обумовлена не лише подіями в країні, але й усім минулим досвідом фестивалю. Колись ми за допомогою сучасного мистецтва говорили про проблему самоіндентифікації на місцевому рівні. Цього року «Terra Futura» вийшла за локальні рамки і запропонувала художникам поміркувати, що таке Україна і хто такий українець, в масштабах цілої країни

 

Все, що художники могли і хотіли сказати, можна було побачити на чотирьох виставкових майданчиках – 2 малих галереї, приватна квартира і великий виставковий зал ТРЦ «FABRIKA». Якщо врахувати, що авторів було аж 48, причому з різних регіонів країни (Херсон, Львів, Харків, Одеса, Київ, Миколаїв, Дніпропетровськ і Крим), то різноманітність представлених арт-рефлексій – у вигляді фотопроектів і інсталяцій з меблів - приголомшує уяву.

До речі, не випадковим був і вибір місця для виставки. Два роки тому фестиваль «Terra Futura» проходив в будівлі непрацюючої херсонської взуттєвої фабрики, і тоді «Тотем» говорив про європейський досвід ревіталізації – тобто перетворення покинутих будівель на культурні центри і арт-майданчики. У Херсоні ця концепція була успішно реалізована саме ТРЦ «FABRIKA» - цей комплект став для херсонців не лише торгівельним молом, але й справжнім культурним центром. Тут постійно відбуваються виставки і кінофестивалі, і ось тепер всі можуть оцінити, як чудово у «фабричному» просторі виглядає сучасне мистецтво.

 

Отже, культурний діалог, про який ми так багато говорили, плануючи фестиваль, не просто мав місце, але й призвів до гарячих дискусій і сприяв виводу про те, що програма «Внутрішня Україна» - це мегаактуально. І для художників, і для глядачів. Насправді, ми всі разом з'ясовували, яка вона, ця країна – зсередини, досліджуючи одну з найбільш інтимних речей на світі – житло. Завдяки фотопроектам гостей фестивалю багато глядачів спеціально поверталися до виставки кілька разів, щоб зрозуміти, чому автор бачить Україну саме так, на чому ґрунтується його бачення і як йому, глядачеві, тепер з цим бути. Радує, що все більше херсонців готові брати участь в цій привабливій грі – «читати» мистецькі послання і розуміти їхній сенс – або вигадувати власний, що теж чудово.

Інсталяції з меблів, виконані, в основному, херсонськими авторами, - це був бонус, що тішив око і розбурхував емоції. Відвідувачів виставки, які роздивлялися яскраві предмети меблів і вочевидь приміряли їх для своїх інтер'єрів, охоплювала майже дитяча радість, хоча багато інсталяцій мали глибокий зміст і гостро рефлексували на події сучасності.

 

Ось так з різних фрагментів учасники фестивалю складали загальну (і спільну!) Внутрішню Україну. Картинка однозначно вийшла вельми цікавою. І це лише перша частина 5-річної програми. Будемо чекати нових відкриттів!

Всі роботи учасників фестивалю можна подивитися тут: http://coyc.com.ua/