текст: Олена Афанасьєва
фото: Макс Ревега,
Макс Афанасьєв
Ми пережили два майдани. Єгипет пережив їх 25. Найбільш масштабні відбулися на майдані Тахрір – центральній площі Каїру і були такі ж криваві, як і в Україні. Що це дало нашим країнам? Як сприймають демократію два різні народи? І чи дійсно вони такі різні? Особистий погляд на події в Каїрі та паралелі з українськими реаліями презентував «Тотем» та ХОВ Соціологічної спілки України 4 квітня у Херсоні під час прем’єри експериментальної вистави «Утікач» в жанрі театру свідків.
Особливість театру свідків полягає у тому, що персонажі грають самі себе. На імпровізованій сцені про свої враження розповідали херсонці Максим Ревега, яких прожив в Каїрі три роки і для якого Єгипет став другою батьківщиною, і Максим Афанасьєв, який був там лише 10 днів, і це дозволило порівняти погляд «зсередини» і «зовні». Зовні Єгипет залишається привабливою для туристів країною, проте переважно йдеться про всесвітньо відомі курорти. Наші громадяни рідко відвідують столицю країни більше ніж на 1-2 дня, і бачать лише музеї. А справжнє життя Каїру зовсім інше… Максим Ревега поїхав з Каїру, коли масові протести перетворилися на суцільний хаос, нетерпимість, мародерство. Один з його друзів загинув, захищаючи від нападників свій порожній офіс. Люди, які дійсно пишаються своєю країною і з гордістю говорять «Я – єгиптянин», вимагали відставки президента Хосні Мубарака, але інші вимоги були вельми загальні – «за краще життя». Максим розповідає, що демократію у країні досі сприймають як різновид вседозволеності, анархії, і «фараон в голові» ще живе у кожному єгиптянині.
Вистава була цікава перш за все атмосферою довіри, яка одразу встановилася між дійовими особами та аудиторією. Фактично, глядачі були учасниками дійства – вони приміряли класичний одяг єгиптянина, почули красиву арабську мову, на якій звертався до них Максим Ревега (дещо навіть було зрозуміло по інтонації і жестам), побачили як робиться намаз, навіть відтворили одну з акцій майдану Тахрір, коли люди піднімали червоні картки з вимогами відставки президента.
Паралелі з Україну стали очевидні після перегляду фрагменту телевізійного шоу, у якому ведучий показав, як Росія та Америка «спокушають» Єгипет і намагаються схилити на свій бік. Фінальний меседж – країна має шукати власний шлях.
А найбільш кумедним моментом був фрагмент сучасного фільму, з якого єгиптяни дізналися про існування України. У фільмі головний злодій починає свою кримінальну кар’єру як наркодилер, а завершує посадою президента України.
Новий формат вистав вився дуже цікавим. Молоді глядачі задавали безліч питань, причому важливих та серйозних – про релігійну та етнічну толерантність, про права жінок, про свободу слова. Вони зазначили, що навіть не очікували, що буде настільки цікаво. Отже – театр свідків у Херсоні має майбутнє! Наступна вистава вже готується, і вона обіцяє бути ще гострішою та актуальнішою.